воскресенье, 25 февраля 2018
Кексик принес мне строчек для стекольца, и я их старательно отписываю, раз уж собственный мозг замерз и перестал генерировать первые строчки.
расВже без п'яти весна.
Не наша
На дорогах знов каша,
В голові сумбур.
Все, що тобі потрібно знати,
Це те, що ми із тобою
Все ще на "Ти".
Все ще ближче, аніж полюси,
Але вже далі, ніж доторк руки,
Значно.
І від того так лячно,
Що ти без мене загубишся,
Що я заблукаю без тебе.
Ми ж постійно були із тобою
Як маленькі діти,
Самотні в великому світі,
Потрапили в пастку city,
Мов камінці у піску на ситі.
Всі просіялись,
Лишились тільки ми.
А тепер все примарне,
Як у дешевій драмі.
Чуєш, вже без п'яти не наша весна.
Запускай
Зворотній відлік
П'ять, чотири, три, два...
Втікай від мене,
Будь ласка,
Сам втікай.двас
читать дальшеНас з тобою вбивали
Обережно, помалу
Непрошені і негадані
Чужі слова.
Здавалося б, просто не слухай їх,
Але вони заповзали в свідомість
Зміями, вили там собі кубло,
Розкидали насіння підозри,
І ось воно, проросло.
Нас з тобою вбивали
Так стрімко, болюче
Чужі погляди, чужі очі.
Від них не втекти,
Не сховатись.
Здавалося б, чого перейматись,
Але вони налипали на шкіру,
Підриваючи віру.
Нас вбивали, милий,
Чужі люди, бажали
Бачити нас поодинці,
Розбити єдине ціле,
Розтягти собі на сувеніри,
Заховати у свої скрині.
Отак все і скінчилось,
Так просто, що навіть огидно.
Ти живий, я жива
Тільки нас, на жаль,
Більше нема.
@темы:
нелюбови-нелюбовушки,
оригінальна творчість