Я впізнаю тебе з-поміж тисячі спин,
Із мільйонів розпливчастих тіней.
В міріадах зірок я твій погляд знайду,
Якщо навіть їх хмари закриють.

Я розчую твій голос у гуркоті хвиль,
В завиванні північних вітрів.
Я до тебе прийду босоніж по склу,
По кризі, камінню, пустелі.

Я торкнусь тебе першим промінням весни,
Плечі ковдрою ночі накрию.
Я з тобою пройду крізь роки і сніги,
Тільки не полишай мене, милий.