Видали Каєві три льодинки:
Гнів, ненависть і страх,
І ось він тримає їх у тремтячих
Від холоду й болю руках.
Хотів будувати із них своє щастя,
Складати, неначе з цеглин.
Але праці його плоди раз по разу
Обертались на бруд і пил.
Навчили Кая трьом молитвам:
Омані, образі й брехні
Молився щоночі, але наче леза
Покраяли серце вони.
Дали в дарунок трьох дивних коней:
Заздрощі, ревнощі й лінь.
Але коні ніяк не хотіли Кая
В щасливу нести далечінь.
Отак і блукає, не знає відради,
Шлях до щастя шукає знов.
Багато чого Каєві дали.
Забули лише про любов