Брешуть карти твої, віщунко
Не повернеться він до мене
Не постукає тихо в двері
Мій порог більше не переступить
Збилась куля твоя, віщунко
Розгубила пророчу силу
Не може такого бути,
Щоб сумував він без мене
Твоя куля не те показує
Він давно десь шукає заміну
Мені, то навіщо ти кажеш
Що гортає старі листи мої?
Не за тим я прийшла сюди
Не брехню твою слухати, відьмо
Я тугу з себе звести хочу
Його образ кудись прогнати
Накладає руки на голову
Шепоче, шипить наді мною
Мені легко стає і радісно
А на столі чомусь куля тріснула