Jero3000
Перманентно офигевший Пушок
Згадай мене.
Я - тінь всіх тих ночей,
Що не доспав ти, марячи в пітьмі.
Я - шелест листя молодого навесні,
Я - недоспівані обірвані пісні.

Згадай мене.
Я - той лютневий шторм,
Я - чорне небо, дикий гуркіт хвиль.
І я ж мовчання, зморене й сумне.
Я - тиша. Я - серпневий штиль.

Впізнай мене.
Без фото, без імен, на дотик
У відлунні пустоти.
Я - відчайдушний крик на перехресті днів.
Я - всі години у полоні самоти.

Впізнай мене,
Далеку і чужу, мов сніг північний,
Мов небачені світи.
Впізнай мене і нагадай мені.

Бо я давно забула, хто є ти.

@темы: оригінальна творчість